Капитан перевернутых метафор
«З надією в серці»
Чи знаю я, що краще для країни?
Не знаю — ні! — але за неї я стою.
І вірю: від сьогодні в Україні
Почнеться шлях за волю, за сім'ю.
Пролита кров не змиється ніколи,
Розбите серце сповільняє стук.
І матір зі сльозами до Миколи
кидається від тяжких, сильних мук.
— Не можу, сину, я тебе пустити.
Там смерть, там хаос, там біда!
— Облиш це, мамо! Мушу боронити! —
Пішов. Вона залишалась бліда.
І день, і ніч минає наче вічність.
Вона чекає телефонного дзвінка.
А він мовчить - жахлива дійсність.
Та мати не відходить від вікна.
Чи знаю я, що краще для країни?
Не знаю — ні! — але за неї я стою.
І вірю: від сьогодні в Україні
Почнеться шлях за волю, за сім'ю.
Пролита кров не змиється ніколи,
Розбите серце сповільняє стук.
І матір зі сльозами до Миколи
кидається від тяжких, сильних мук.
— Не можу, сину, я тебе пустити.
Там смерть, там хаос, там біда!
— Облиш це, мамо! Мушу боронити! —
Пішов. Вона залишалась бліда.
І день, і ніч минає наче вічність.
Вона чекає телефонного дзвінка.
А він мовчить - жахлива дійсність.
Та мати не відходить від вікна.
18.02.2014
-
-
20.02.2014 в 22:46